» » Лабораторні та інструментальні методи дослідження

Лабораторні та інструментальні методи дослідження

На сьогоднішній день фахівці в галузі медичної діагностики мають у своєму розпорядженні гігантські можливості для точного визначення особливостей анатомічної будови та функціонування систем внутрішніх органів. Застосування існуючих нині інструментальних методів дослідження допомагає виявити найменші відхилення від нормальних показників. Незважаючи на те, що проведення лабораторно-діагностичних проб і скринінг-тестів в більшій мірі дозволяє дізнатися про порушення, що розвиваються на клітинному рівні, за їх результатами можна судити і про збої в роботі конкретних органів і систем. Більшість процедур застосовуються з метою виявлення певних патологій. При цьому переважна частина лабораторних та інструментальних методів дослідження визнана універсальною. До проведення таких діагностичних процедур вдаються фахівці різного профілю.


При комплексному обстеженні пацієнта застосовують лабораторні та інструментальні методи дослідження. Відповідно, умовно їх поділяють на дві групи. Почати, мабуть, слід з лабораторних процедур, найпоширенішими з яких є:
  • загальний аналіз крові;
  • біохімічний аналіз крові;
  • аналізи сечі і калу;
  • дослідження мокротиння;
  • мазки.
  • Дані види досліджень відносяться до категорії скринінг-тестів. Їх перевагою вважають невисоку вартість, точність і безпеку для здоров'я пацієнта.

    Клінічний (загальний) аналіз крові

    Це перше, що рекомендують здати обстежуваній при підозрі на яке-небудь захворювання інфекційного або хронічного характеру. Серед лабораторних та інструментальних методів дослідження це є головним способом оцінки формених і кількісних характеристик елементів крові. Для проведення процедури забір біоматеріалу здійснюють з капілярів пальця. За змістом і формою еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів можна запідозрити у пацієнта захворювання крові, виявити запальні процеси, що протікають в організмі безсимптомно. Крім даних про кров'яні тільця аналіз дозволяє одержати інформацію про рівень гемоглобіну і кількості ретикулоцитів.
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження

    Біохімічне дослідження крові

    Аналіз допомагає дізнатися про точний вміст в крові електролітів і ферментів, що свідчать про стан конкретного органу. Під час скринінгу також визначають кількість білка і глюкози, наявність токсичних продуктів метаболізму, які в нормі повинні виводитися з організму нирками. Якщо кров для загального аналізу беруть у хворого з пальця, то для біохімічного дослідження її паркан здійснюється з відня.

    Що можна дізнатися за результатами аналізу сечі

    У нормі цей біоматеріал абсолютно стерильний. Проводиться дослідження з метою виявлення в ньому білка, глюкози і кетонових тел. Аналіз здійснюють під мікроскопом, завдяки якому при розвитку патологічного процесу в сечі можна виявити епітеліальні клітини, еритроцити і лейкоцити, хвороботворні палички і бактерії. В першу чергу дослідження проводять хворим з дисфункцією нирок або підозрою на інфекцію сечовивідних шляхів. У другому випадку пріоритетним методом дослідження стане бактеріологічний посів сечі, результати якого допоможуть не тільки визначити тип мікробного збудника, але і підібрати відповідні препарати, адже до деяких груп антибіотиків хвороботворні мікроорганізми можуть проявляти стійкість.
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження

    Дослідження калу

    Найчастіше проходження даного аналізу викликано необхідністю діагностики і оцінки результатів терапії хвороб шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози. Незважаючи на то що особливої підготовки до проведення дослідження не потрібно, пацієнту важливо за кілька днів до процедури утриматися від прийому лікарських препаратів, здатних змінити характер калових мас (проносні і ферментні засоби, вісмут - і залізовмісні добавки тощо).
    Першим ділом в клінічній лабораторії вивчають колір, консистенцію фекалій. Так, світлі, що містять жир калові маси можуть свідчити про механічної жовтяниці. Випорожнення водянистого характеру з залишками неперетравленої їжі кажуть, як правило, про запальному процесі в тонкому кишечнику. Якщо напередодні здачі аналізу пацієнт вживав продукти, що викликають бродіння, його кал буде володіти кислим запахом і пінистою консистенцією. Чорний колір фекалій найчастіше обумовлений кровотечами у верхніх відділах травної системи, але причиною забарвлення біоматеріалу можуть бути цілком природні фактори (наприклад, вживання досліджуваних напередодні процедури чорниці, чорної смородини, буряка). Підтвердженням кровотечі в шлунково-кишковому тракті служить кашкоподібна консистенція калових мас.

    Різновиди мазка

    Процедура являє собою мікроскопічне вивчення біологічного матеріалу, взятого з поверхні слизової органу. Аналіз мазка широко застосовується в гінекології: у жінок беруть мазок з шийки матки та стінок піхви. При чоловічий урологічної діагностиці забір біоматеріалу здійснюють з уретри. Також мазок береться зі слизової горла, носа, стінок прямої кишки.
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження

    Скринінг-тест мокротиння

    Це один з доступних інструментальних методів дослідження органів дихання, який допомагає встановити характер патологічного процесу, а іноді – навіть визначити його етіологію. Найчастіше аналіз призначають при підозрі на такі захворювання легенів і дихальних шляхів:
  • туберкульоз;
  • рак;
  • абсцес і гангрена;
  • синдром бронхоспазму;
  • пневмонія;
  • силікоз;
  • обтураційній ателектаз;
  • хронічний бронхіт;
  • бронхоектаз.
  • Завдяки інструментальним методи дослідження органів дихання фахівцям вдається поставити діагноз і конкретизувати нюанси захворювання (ступінь важкості, стадія, ускладнення тощо). При цьому саме результати лабораторного аналізу мокротиння є основоположними задають потрібний напрямок у ході подальшої діагностики. Так, якщо в ній виявляють клітини злоякісних структур, роблять висновки про ендобронхіальному розташуванні пухлини або її розпад, що уточнюється після проведення більш інформативних інструментальних методів дослідження. Яких саме – докладно про це читайте далі. Жодну з вищезазначених процедур не можна назвати абсолютно точною і достовірною. Для конкретизації показників лабораторного аналізу вдаються до інструментальним методам дослідження. В медицині вони використовуються порівняно недавно. Наприклад, самі «молоді» з методів сучасної діагностики застосовуються на практиці не більш тридцяти років (КТ, МРТ). Деякі з нині використовуються інструментальних методів дослідження універсальні, так як можуть застосовуватися при вивченні різних органів і систем.

    Флюорографія

    Являє собою різновид скринінг-тесту, який проводять для визначення стану легень і грудної клітини. Принцип дослідження полягає у фотографуванні верхній частині торсу. Після зйомки отримане рентгенівське зображення виводиться на екран, а звідти – на плівку з різним розміром кадру (до 110х110 мм). Рекомендується проходити флюорографію дорослим не рідше 1 рази в рік. Основне завдання цього дослідження – виявлення приховано протікає форми онкологічного (злоякісної пухлини) або інфекційного захворювання (туберкульозу легенів).
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження

    Електроенцефалографія

    Якщо говорити про найпростіші інструментальних і лабораторних методах дослідження у нейрохірургії, в першу чергу варто виділити саме цей. У ході процедури реєструється електрична активність головного мозку. Сканування здійснюється безболісно, а тому не приносить дискомфорту і неприємних відчуттів пацієнта. Суть дослідження полягає в тому, що до голови людини прикріплюють більше двох десятків електродів, за допомогою яких фіксується активність мозку в стані спокою. Після цього процедуру проводять ще раз, але вже інакше, піддаючи пацієнта впливу зовнішніх подразників, яскравого світла, пропонуючи глибоко і прискорено дихати, повернути голову в бік і т. д. Запис, яка виглядає як безліч ламаних ліній, розшифровується фахівцем, а пацієнту на руки видають текстове висновок. Електроенцефалографія допомагає виявити різновиди епілепсії, аномальні особливості головного мозку, захворювання метаболічного характеру.

    Інструментальні методи дослідження серцево-судинної системи

    До таких, у першу чергу, відноситься електрокардіографія – швидкий, доступний і не викликає дискомфорту спосіб діагностики. Діяльність серця, виражена електричними імпульсами, фіксується в запису на рухомій стрічці. За положенням намальованих ліній кардіологи визначають ступінь активності відділів серця, що дає можливість зробити висновок про захворювання серця, пов'язаного з порушенням ритму, якістю кровопостачання, наслідками інфаркту міокарда. ЕКГ за показаннями лікаря може проводитися протягом доби. Такий інструментальний метод дослідження серця дозволить отримати більше інформації про його роботу на тлі прийому сильнодіючих медикаментів або в період підвищеної фізичного навантаження.
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження
    Говорячи про діагностиці судинної системи, найчастіше мають на увазі проходження ангіографії. Для визначення захворювання, викликаного порушеннями в роботі серця, застосовують метод коронарографії. Щоб дослідити коронарні артерії серця, пацієнту вводять катетер через стегнову артерію. При неможливості пахової катеризации прилад впроваджують в променеву артерію на зап'ясті. Коронарографія – це одна з найскладніших дослідницьких процедур, яка виглядає наступним чином:
  • Катетер просувають до аорті. Сам процес маніпуляції відображається на моніторі в режимі реального часу.
  • Як тільки пристрій досягає досліджуваних судин, подається контрастну речовину, що вводять по черзі в праву та ліву коронарні артерії.
  • В момент, коли гадоліній заповнює просвіт серцевих судин, лікарі роблять серію знімків в різних проекціях.
  • Ехокардіографія (простіше кажучи, УЗД серця) являє собою неінвазивний інструментальний метод дослідження хворих з патологіями серцево-судинної системи. На сьогоднішній день це безпечний і високоінформативний метод, який призначають навіть пацієнтам молодшої вікової групи. Особливо ефективна ехокардіографія при діагностиці вад у новонароджених.

    Ультразвуковий скринінг

    Являє собою безболісний і безпечний метод інструментального дослідження, підготовки до якого, як правило, не потрібно. Принцип здійснення процедури полягає в здатності внутрішніх органів відображувати ультразвукові хвилі. При цьому зображення виводиться на екран. Кісткові і хрящові структури виглядають білими, а рідка середовище – темною. Завдяки УЗД можна визначити точний розмір і форму внутрішнього органу, помітити найменшу структурна зміна в ньому. Найбільшу популярність УЗД набуло в гінекології та акушерстві. Ймовірні вади розвитку плода виявляють на ранніх термінах вагітності. Цей інструментальний метод дослідження дозволяє стежити за станом організму матері, розташуванням і кровопостачанням матки, плаценти.
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження

    Ендоскопія

    Незважаючи на те, що УЗД вважається інформативним методом інструментального дослідження в медицині, застосовують його далеко не у всіх галузях. Наприклад, він зовсім не підходить для вивчення порожнистих і порожнинних органів, тому для діагностики кишечника або шлунка, вдаються до інших процедур. Серед інструментальних методів дослідження травлення варто відзначити ендоскопію. Діагностичну маніпуляцію здійснюють за допомогою гнучкого волоконного приладу, оснащеного оптичним приладом – ендоскопом. Довжина трубки може досягати півтора метрів, а діаметр – більш ніж 13 див. Широке застосування методу ендоскопії пояснюється також можливістю фахівців у ході процедури брати зразки тканини для гістологічного дослідження. Окремі моделі ендоскопів оснащені електричними зондами, які дозволяють швидко і безболісно проводити нескладні хірургічні маніпуляції (видалення поліпів, внутрішніх гемороїдальних вузлів тощо).

    Рентгенологічне дослідження

    Один з перших методів інструментального дослідження ШКТ, кісткових тканин, легень. В основі процедури лежить принцип проходження променів рентгенівського випромінювання через внутрішні структури. У порівнянні з рентгенограмой більш інформативним методом є рентгеноскопія, недоліками якої є одержання високої дози радіації. Якщо це дозволяє передбачуваний діагноз, рентгеноскопію намагаються замінити альтернативної та більш безпечної дослідної процедурою.

    Комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія

    КТ – це вдосконалена різновид рентгенографії, відрізняється високою роздільною здатністю і точністю зображення. Під час дослідження апарат робить кілька знімків за заданими фахівцем параметрами. Після того як комп'ютер проаналізує отримані дані, двомірне зображення подається на екран. Проекції багато в чому нагадують анатомічні зрізи, що особливо зручно при вивченні головного мозку, нирок, печінки, підшлункової, легенів.
    Лабораторні та інструментальні методи дослідження
    МРТ (магнітно-резонансна томографія) являє собою вид комплексного обстеження органу, в якому використовується потужне магнітне поле. Даний метод є найбільш дорогим і складним. При виборі способу діагностики головного або спинного мозку (особливо напередодні майбутнього хірургічного втручання) у лікарів не залишається сумнівів: інформативніше, ніж МРТ, методу дослідження не знайти. Однак у порівнянні з комп'ютерною томографією, магнітно-резонансна має деякі недоліки:
  • для отримання кожного зображення буде потрібно більше часу;
  • не застосовується для обстеження серця;
  • не підходить особам, які страждають на клаустрофобію, оскільки процедура вимагає занурення пацієнта в камеру гігантського томографа.
  • Підготовка до лабораторних і інструментальних методів дослідження

    Для проходження більшості сучасних діагностичних процедур не потрібно спеціальної попередньої підготовки. І все ж слід звернути увагу на рекомендації, що стосуються окремих видів обстеження:
  • Загальний і біохімічний аналізи крові завжди здають натщесерце. Дозволяється пити воду.
  • Перед збором аналізу сечі важливо провести відповідні гігієнічні процедури. Посуд для біоматеріалу повинна бути стерильною.
  • За 2-3 дні до здачі аналізу калу бажано відмовитися від їжі, насиченою залізом і викликає бродіння.
  • Якщо урологом або гінекологом призначено бактеріологічне дослідження мазка, пацієнту не слід проводити туалет сечостатевої сфери безпосередньо перед процедурою. За добу утриматися від статевих контактів.
  • До будь-яких інструментальних інвазивних досліджень ШКТ необхідно ретельно готуватися. Протягом трьох днів, що передують діагностиці, пацієнту потрібно дотримуватися дієти, що знижує газоутворення в кишечнику, вживати тільки легку їжу. При колоноскопії досліджуваного призначається проносний препарат («Фортранс» або «Дюфалак») в індивідуальній дозі.
  • УЗД серця, ЕКГ, дослідження судин проводять до занять лікувальною гімнастикою і прийому ліків.
  • Зазвичай лікар пояснює пацієнту правила підготовки до діагностичних процедур. Тільки їх дотримання може гарантувати достовірний результат дослідження.
    3281