При затяжному нежиті лікарі призначають риноцитограмму. Що це таке? Метод відноситься до мікроскопічних видами дослідження. Він дозволяє детально вивчити вміст носової порожнини або гайморових пазух, виявити збудника риніту, а також визначити процентний вміст різних груп лейкоцитів у біоматериалі. Цей тест допомагає підібрати найбільш ефективні ліки для лікування нежитю. Як проводиться проба? І як правильно інтерпретувати її результати? Ці питання ми розглянемо у статті.

Опис процедури

Бувають випадки, коли пацієнт довгий час страждає нежиттю. Затяжний риніт з працею піддається терапії, та встановити його етіологію часом буває складно. У таких випадках необхідно зробити риноцитограмму. Що це таке? Цим терміном в отоларингології називається звичайний мазок з носа.


Забір біоматеріалу проходить практично безболісно, але може супроводжуватися невеликими дискомфортними відчуттями. Цю процедуру проводять в амбулаторних умовах. Лікар бере паличку з ватяним тампоном та декілька раз проводить нею по слизовій оболонці носових ходів, щоб зібрати мікроорганізми з різних ділянок. Потім біоматеріал відправляють у лабораторію на дослідження. У деяких випадках призначають проведення глибокої риноцитограммы. Що це таке? Це дослідження показано при підозрі на гайморит чи синусит. Процедура полягає у взятті мазка з пазух носа. Забір біоматеріалу може супроводжуватися вираженою хворобливістю, тому тест проводять під місцевою анестезією. Для контролю за процесом використовують камеру ендоскопа.


Лабораторне дослідження мазка з носових ходів або пазух здійснюють у кілька етапів:

Біоматеріал поділяють на 2 частини.

Одну частину матеріалу вивчають під мікроскопом. У мазку підраховують кількість різних видів лейкоцитів, а також еритроцитів і клітин слизу.

Другу частину біоматеріалу відправляють на бакпосів. Вміст носових ходів або пазух поміщають на спеціальні живильні середовища, а потім проводять мікроскопічне дослідження. Це допомагає виявити вид збудника риніту.

Одночасно з бакпосевом проводять тест на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Це дозволяє підібрати найбільш ефективні ліки для терапії.

Розшифровку риноцитограммы необхідно показати лікареві. Тільки фахівець може правильно інтерпретувати показники тесту. Результати цієї проби зазвичай оцінюються в сукупності з даними інших аналізів.

Показання

Риноцитограмма у дітей і дорослих проводиться при наявності наступної симптоматики:

нежиті, що триває більше 1 тижні;

ознак риніту алергічної етіології (свербежу, печіння в носі, чхання);

відсутність результату від лікування звичайними засобами (краплями, розчинами для промивання носових ходів).

Дітям цей аналіз призначають частіше, ніж дорослим. У дитини анатомія носа має свої особливості. Тому малюки особливо схильні риніту та іншим інфекціям дихальних шляхів.

Підготовка

Щоб тест показав достовірні результати, за 3-4 дні до аналізу необхідно дотримуватися такі правила підготовки до мазком:

відмовитися від застосування судинозвужувальних крапель;

не промивати носові ходи сольовими розчинами.

Якщо пацієнт приймає антибіотики, то за 5 днів до дослідження потрібно припинити вживання антибактеріальних ліків. Інакше можна отримати хибні результати аналізу.

Нормальні показники

Які допустимі значення показників риноцитограммы? Норми вмісту різних видів лейкоцитів у мазку наведені в таблиці:

Тип лейкоцитів



Нормальна концентрація (у відсотках від загальної кількості лейкоцитів)



Нейтрофіли



близько 50



Еозинофіли



від 3 до 5



Лімфоцити



до 5



Базофіли



0 (відсутні)



Моноцити



0 (відсутні)

У здорової людини в мазку не повинні виявлятися еритроцити. У нормі червоні кров'яні тільця можуть знаходитися тільки в межах судин носа. Допускається наявність в біоматериалі невеликої кількості слизу і бактерій групи коків. Це є варіантом норми. На патологію вказує тільки надмірне розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

Можливі відхилення

Розглянемо більш докладно розшифровку риноцитограммы. На можливі патології можуть вказувати такі відхилення від норми:

Збільшення концентрації нейтрофілів. За такими даними можна припустити гострий риніт бактеріальної етіології. Одночасно у мазку виявляються хвороботворні мікроби і велику кількість слизу.

Лімфоцити перевищують норму. Це ознака гострого нежитю, викликаного вірусами. В більшості випадків в мазку не виявляється ніяких мікроорганізмів. Якщо ж при аналізі визначається лімфоцитоз і наявність бактерій, то це говорить про ускладнення вірусного риніту. Зміст слизу в біоматериалі перевищує норму.

Виявлення незрілих форм лейкоцитів. Зазвичай ці клітини з'являються при хронічному риніті.

Різке зростання рівня еозинофілів (до 75 %). Такі результати відзначаються при алергічному риніті. Бактерії в мазку відсутні.

Наявність еритроцитів в матеріалі. Червоні кров'яні тільця в мазку вказують на проникність судин. Це може спостерігатися при важкому грипі, дифтерії, а також при схильності до носових кровотеч. Для уточнення діагнозу необхідні додаткові обстеження.

Вазомоторную форму риніту дуже складно виявити за допомогою риноцитограммы. Що це таке? Це різновид нежиті, яка викликана нервово-рефлекторними розладами. Мазок при цьому не показує ніяких відхилень. Однак у пацієнта спостерігаються всі ознаки риніту (закладеність носа, слизові виділення). В таких випадках хворому необхідна консультація невролога.

Висновок

Якщо лікар призначає риноцитограмму, то варто прислухатися до його рекомендацій і пройти це обстеження. Не варто сподіватися на те, що риніт зникне самостійно. Затяжний нежить - зовсім не нешкідливе явище. При відсутності належного лікування інфекція швидко поширюється по дихальних шляхах, що призводить до серйозних ускладнень.