» » Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

Дистрофія – це порушення обмінних процесів, внаслідок яких сповільнюється нормальний розвиток організму або окремого органу. Розлад може виявлятися в будь-якому віці. Однак найчастіше діагностується у дітей. Розглянемо причини і симптоми дистрофії різних видів.
Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

Ураження мускулатури

М'язова дистрофія – хронічна спадкова патологія. Вона виражається в дегенерації мускулатури, підтримуючої кістковий скелет. В даний час відомо 9 різновидів цієї патології. Вони розрізняються по локалізації розлади, характеристикам, інтенсивності розвитку, віковими особливостями.


Сприятливі фактори

Сучасна медицина не може визначити всі механізми, які запускають дегенеративний процес. Проте однозначно встановлено, що м'язова дистрофія обумовлюється мутаціями аутосомно-домінантного гена, відповідального за регенерацію і синтез білка, що бере участь у формуванні мускулатури. Локалізація патології різниться, залежно від конкретної хромосоми, пошкодженої в ході змін.

Клінічна картина

Для м'язової дистрофії характерний набір основних проявів. Однак у залежності від локалізації розлади, можуть відзначатися і специфічні ознаки. До основних проявів слід віднести:


  • Порушення ходи. Вони виникають внаслідок дефіциту м'язової маси нижніх кінцівок.
  • Зниження тонусу мускулатури.
  • Атрофії скелетних м'язів.
  • Втрату рухових здібностей, придбаних до початку патології. Зокрема, пацієнт перестає утримувати голову, сидіти, ходити. Можуть бути втрачені та інші навички.
  • Притуплення больової чутливості в м'язах.
  • Підвищену стомлюваність.
  • Часті випадки падіння.
  • Заміщення м'язових волокон сполучної тканиною. Це призводить до збільшення обсягу м'язів, що особливо помітно в литкового частини.
  • З'являються труднощі при стрибках і бігу, вставанні з лежачого і сидячого положень.
  • Зниження інтелекту.
  • Необхідно сказати, що повністю вилікувати дистрофію м'язів не можна. Передбачені сьогодні терапевтичні заходи спрямовані на максимальне полегшення клінічних проявів патології та запобігання ускладнень.
    Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

    Вплив на вагу

    Основний і найбільш явний ознака, яким володіє дистрофія, – це зниження маси тіла. При цьому патологія має кілька форм і ступенів. Зокрема, розрізняють:
  • Гіпотрофію. Для неї характерний недостатній вагу щодо віку та зросту пацієнта.
  • Гипостатуру. У цьому випадку недостача маси та недостатній ріст рівномірні.
  • Паратрофії. Для неї характерний надмірна вага відносно довжини тіла.
  • Перша форма вважається найбільш поширеною.

    Ступеня

    Їх також існує три. Основна відмінність ступенів полягає в інтенсивності перебігу патології. Крім цього, вони розрізняються за рівнем дефіциту маси тіла. Для визначення ступеня дистрофії фактична вага пацієнта порівнюють з нормальним показником, характерним для людей його віку і статі. 1 ст. – дефіцит маси 10-20%, 2 – 20-30%, 3 – більше 30%.

    Види

    Класифікація патології може проводитися за різними ознаками. Один з них – час виникнення:
  • Пренатальна дистрофія. Це розлад виникає в ході внутрішньоутробного розвитку. В результаті дитина народжується з захворюванням.
  • Постнатальна дистрофія. Це порушення розвивається вже після народження. Даний вид патології відносять до набутих захворювань.
  • Крім цього, існує і комбінована форма. В цьому випадку відхилення в масі є результатом дії факторів як у внутрішньоутробному періоді, так і після народження.
    Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

    Додаткова класифікація

    Дистрофія може бути первинною чи вторинною. Перша виникає і розвивається як самостійне захворювання. При цьому на її протягом впливають самі різні чинники. Вторинна форма – наслідок перенесених захворювань, в результаті яких сповільнюється травлення їжі і порушуються обмінні процеси.


    Вроджена патологія

    Основна причина, по якій виникає внутрішньоутробна дистрофія, - токсикоз під час вагітності. Також встановлено, що зачаття дитини до 20 або після 40 років значно підвищують ризик виникнення захворювання. Важливе значення мають такі негативні фактори, як постійні стреси, незбалансованість харчування, відсутність корисних елементів в їжі, куріння та інші шкідливі звички. Виникнення дистрофії вродженого типу може також обумовлюватися роботою вагітної жінки у шкідливих виробничих умовах, на підприємствах, що переробляють хімічні сполуки. Особливе значення мають наявні у жінки власні патології.

    Постнатальна форма

    Її виникнення пов'язане з впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. До перших відносять:
  • Відхилення фізичного розвитку.
  • Порушення роботи ендокринної системи.
  • Порушення в ЦНС.
  • СНІД.
  • Окрему групу становлять такі фактори, як харчова алергія, деякі спадкові захворювання. Серед останніх, зокрема, муковісцидоз, лактазна недостатність, целіакія і пр. В іншу досить численну групу входять патології ШКТ. Вони відзначаються переважно у дорослих пацієнтів. До них відносять:
  • Онкологічні захворювання.
  • Поліпи (множинні або поодинокі).
  • Гастрит.
  • Панкреатит.
  • Холецистит.
  • Жовчнокам'яну хворобу.
  • Зовнішні фактори

    До них відносять обставини, у зв'язку з якими хворий не отримує необхідного обсягу поживних сполук для формування нормальної маси тіла. В першу чергу, це харчовий фактор. Він вважається самим істотним у групі. Якщо говорити про дітей, то дистрофія у них розвивається у зв'язку з недоліком грудного молока, невірно підібраної суміші для вигодовування або пізнім введенням прикорму. У дорослих розлад починається внаслідок дефіциту калорій, незбалансованого раціону, підвищений або зниженого вмісту вуглеводів або білків. Другий фактор – токсичний. Він пов'язаний з поганою екологією, харчовими отруєннями та іншими формами інтоксикації, тривалим прийомом медикаментів. Ще один фактор – соціальний. У дітей частими причинами дистрофії є постійні сварки з батьками, відсутність з їх боку належної уваги. У дорослих сприяючими факторами є часті стреси, проблеми на роботі або в особистому житті.
    Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

    Особливості прояви

    Дистрофія може супроводжуватися незначними ознаками або викликати серйозні проблеми. Серед загальних симптомів можна назвати зниження маси тіла, втрату апетиту, відставання в рості (у дітей), стомлюваність, розлад сну. Вираженість патології буде впливати на інтенсивність клінічної картини. Деяким стадіями захворювання властиві специфічні ознаки. Для першого ступеня характерно неспокій, розлад сну, погіршення апетиту. Ці симптоми нерегулярні і виражені незначно. Крім цього, у пацієнта відзначається зниження пружності шкірного покриву, слабкий тонус мускулатури. У деяких випадках відзначаються невеликі проблеми зі стільцем (проноси, запори). Якщо захворювання виникло у дитини, то він буде більше своїх однолітків схильний до інфекцій. Слід сказати, що втрату маси (10-20%) часто складно відрізнити від звичайної худоби. На другій стадії патології ознаки стають більш вираженими. Пацієнти починають погано спати, менше рухатися. Часто вони відмовляються від їжі. Відзначається значне зниження тонусу мускулатури. Шкіра стає в'ялою, сухою, зазначається провисання покривів. Худоба посилюється, стають видні ребра. Крім цього, спостерігається виснаження в руках і ногах. У вазі відзначаються явні відхилення, діти відстають на 2-4 см в рості від однолітків. Крім цього, у пацієнтів відзначаються часті блювотні позиви, нудота, зригування (у дітей). У калі можуть міститися неперетравлені продукти. Інтенсивно розвивається авітаміноз, що виявляється сухістю шкіри, ламкості волосся, нігтів. В куточках рота з'являються тріщини. Відзначаються також порушення терморегуляції. Організм досить швидко байдужіє або перегрівається. Страждає також і нервова система. Людина стає крикливим, нервовим, непосидючим. На третій стадії зовнішні ознаки патології стають дуже виразними. Людина виглядає як мумія.
    Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

    Печінка

    Як відомо, цей орган виконує найважливіші функції. При наявності факторів може розвинутися жирова дистрофія печінки. Вона являє собою хронічну патологію не запального характеру. Проявляється захворювання скупченням жирових включень в органі, переродженням гепатоцитів внаслідок порушення обмінних процесів. Встановлено, що патологія виникає у жінок частіше, ніж у чоловіків, в 1.5 рази. Як правило, жирова дистрофія печінки діагностується після 45 років. У разі відсутності адекватної терапії захворювання може прогресувати. Наслідки можуть бути досить серйозними, аж до смерті пацієнта.

    Терапія

    Лікування дистрофії здійснюється такими препаратами, як:
  • "Ессенціале", "Ессливер", "Фосфоглив".
  • "Гептрал", "Глутаргін","Метіонін".
  • "Хофитол", "Гепабене", "Карсил".
  • Пацієнтам прописують також вітаміни В2 РР, Е і С. Крім цього, призначаються засоби "Урсосан", "Урсофальк" і пр. Всі медикаменти підбираються індивідуально.
    Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

    Дистрофія сітківки

    Ця назва досить великої групи різноманітних патологій. Незалежно від провокуючого фактора, характеру й особливостей перебігу хвороби, відмирання тканин – основна ознака, яким характеризується дистрофія очі. Лікування патології має здійснюватися своєчасно і адекватно клінічній картині. Варто сказати, що захворювання супроводжується інтенсивною втратою зору. Тому при відсутності своєчасної та кваліфікованої допомоги може настати повна сліпота. Дистрофія сітківки, як правило, діагностується у людей, страждаючих цукровим діабетом, атеросклерозом, гіпертонією, зайвою вагою. Провокуючим фактором є куріння. На розвиток патології можуть впливати стреси, вірусні інфекції, надмірний вплив сонячних променів, нестача мікроелементів і вітамінів.
    Дистрофія - це Дистрофія: опис, види та особливості лікування

    Дистрофія сітківки: лікування

    При терапії патології використовується комплексний підхід. В першу чергу, пацієнтові призначають вазодилататори. До них, зокрема, відносять такі препарати, як "Но-шпа". Також прописують пацієнтові:
  • Ангіопротектори – засоби "Вазонит", "Актовегін", "Аскорутин" та ін.
  • Антиагреганти – препарат "Тромбостоп", наприклад.
  • Вітаміни Е, А і групи В.
  • Регулярний прийом медикаментів дозволяє знизити чи навіть повністю зупинити розвиток захворювання. Якщо ж патологія перейшла в більш важку стадію, застосовуються фізіотерапевтичні методи. Серед основних можна відзначити лазерну стимуляцію сітківки, фото-, магніто - електростимуляцію.
    508