Рубрики

» » Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів

Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів

Напевно, багато хто хоч раз чули про таке захворювання, як гайморит. Деякі при цьому знають про нього не з чуток. Перед тим, як розглядати, що собою являє гайморит, необхідно розібратися в тому, що таке синуси. Вони являють собою спеціальні пазухи в черепі людини, виконують відразу кілька функцій. Унаслідок неправильної роботи цих синусів можуть розвиватися різні патології, включаючи і гайморит. Рентген допомагає точно визначити, яке саме захворювання або патологічний процес відбувається в пазухах носа.

Особливості гаймориту

Верхньощелепна пазуха носа являє собою щільну структуру, яка вистелена тонким епітелієм і наповнена повітрям. Пазуха об'єднується спільними кістковими стінками з орбітою очей зверху, з ротовою порожниною - знизу, а зсередини - з носом. Поряд з лобової, гайморова пазуха, а також клиноподібні та гратчасті порожнини носа виконує кілька основних функцій:


  • Підтримують і нормалізують тиск у різноманітних черепних порожнинах по відношенню до зовнішнього атмосферного тиску.
  • Остаточно очищають і проганяють поступає повітря через ніс.
  • Формують індивідуальний відтінок голосу людини.
  • Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів
    Порожнини при цьому не поділяються на тканинній суцільний структурою, вони мають невеликі отвори для вентиляції і очищення. Коли відбувається закупорка цих отворів, то погіршується функціональність пазух або ж зовсім втрачається. У порожнинах при цьому накопичується патогенна мікрофлора, а також починається запальний процес. Все це стає причиною розвитку гаймориту. Рентген дозволяє більш точно поставити діагноз цього захворювання.

    Етіологічні фактори

    Таке захворювання, як гайморит, практично завжди починає розвиватися як вторинної ускладнення хронічних хвороб верхніх дихальних шляхів і навіть внаслідок неправильної медикаментозної терапії. Незважаючи на те, що існує безліч різних причин запального процесу в гайморових пазухах, механізм розвитку захворювання є абсолютно однаковим у всіх випадках. Головна причина патології полягає в наявності інфекційного збудника, що відноситься до роду стафілококів, стрептококів, грибів, мікоплазм, гонококів, гемофільної палички, хламідій. Існують також і інші причини розвитку гаймориту, полягають у наступному:


  • Хронічний фарингіт і тонзиліт.
  • Ускладнення ГРВІ та ГРЗ.
  • Сильне ураження зубів, наприклад запалення кісткових тканин, пульпіт.
  • Занадто вузькі носові ходи, причиною чого є анатомічна особливість будови.
  • Викривлена перегородка носа, що може бути викликане травмою або вродженою патологією.
  • Затяжний алергічний риніт.
  • Деякі вірусні хвороби, наприклад скарлатина чи кір.
  • Часті перепади тиску, які можуть виникати під час перельоту, занурення під воду або простого пірнання.
  • Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів
    Хронізація патологічного гаймориту, рентген якого допомагає визначити його форму, може виникнути з причини незакінченого лікування гострої форми, тривалого перебігу простудного захворювання або ГРВІ, а також з-за ослабленою імунною системи. Крім цього, ризик розвитку хвороби може збільшитися під час настання холодів. Головні причини виникнення захворювання у дітей до 7 років ґрунтуються на фізіологічному інфантилізмі порожнини носа, з цієї причини разом з гайморитом може розвинутися фронтит і етмоїдит.

    Класифікація та різновиди гаймориту

    Рентген може точно визначити, до якого саме виду належить гайморит. Як правило, сучасна класифікація даного захворювання включає в себе кілька основних критеріїв, заснованих на характер перебігу цієї патології. Хвороба має код за МКХ-10 – J01.0 - J01.9. Ця класифікація включає в себе гайморити різного клінічного перебігу.

    Локалізація

    За місцем локалізації запального вогнища прийнято виділяти 2 види цього захворювання. Рентген носа при гаймориті допомагає визначити, до якого саме виду він відноситься:
  • Односторонній.
  • Двосторонній.
  • При тривалому перебігу хвороби з одностороннім запаленням практично завжди гайморит починає поширюватися і на другу пазуху носа. У дітей досить часто запалюються відразу дві порожнини носа.
    Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів

    Форма захворювання

    Також гайморит прийнято поділяти щодо форми цього захворювання. Вона буде безпосередньо ґрунтуватися на тривалості перебігу хвороби, куди слід також віднести і епізоди загострень. Рентген носа при гаймориті допомагає визначити одну з описаних нижче форм:
  • Гострий гайморит, тривалість перебігу захворювання при цьому становить від 15 до 3 тижнів.
  • Хронічний гайморит, тривалість якої становить від 1 до 3 місяців.
  • Рецидивуючий гайморит, загострення якого виникає до 5 разів на рік, а період ремісії становить не більше 2 місяців.
  • Якщо протягом гострої форми гаймориту буде ігноруватися, здійснюватися неадекватна терапія або не будуть дотримуватися лікарські рекомендації, то з'являється ризик хронізації патології.

    Характер запалення

    Крім цього, гайморит прийнято поділяти щодо характеру запалення. Запальний процес може розвиватися за різними клінічними сценаріями:
  • Ексудативний тип являє собою рясне кількість слизу та утворення гнійних мас.
  • Продуктивний тип гаймориту являє собою формування поліпів, а також їх плавне розростання з потовщенням слизової.
  • Атрофічний гайморит являє собою атрофію слизового епітелію всередині пазух.
  • Некротичний гайморит являє собою некроз поверхонь тканин пазухи під час агресивного перебігу хвороби.
  • Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів
    Завдяки такій кваліфікації можна чітко охарактеризувати загальну картину патології, правильно вибрати тактику терапії, а також зробити подальші прогнози щодо одужання пацієнта. Кожен випадок при цьому буде мати свої симптоми і ознаки. Рентген гаймориту допоможе віднести його до того чи іншого виду захворювання.

    Ознаки і симптоми

    Головний симптом гаймориту полягає в хворобливих відчуттях в навколоносовій області, які мають тенденцію постійно посилюватися. При цьому варто відзначити, що болі вранці менш виражені, ніж увечері. При розвитку патології болючість стає широкою, починає боліти голова, втрачається локалізація. Якщо показав рентген двосторонній гайморит, то біль буде набагато сильніше, ніж при однобічному типі, так як в такому випадку біль є обмеженою, відчувається тільки з одного боку.

    При розвитку гаймориту у людини починає змінюватися тон голосу, при всіх типах захворювання чується гугнявість, а також відчувається закладеність носа. Хворі в такому разі змушені постійно дихати через відкритий рот. Якщо рентген показав гайморит, то при будь-якій його формі з'являється нежить. Структура секрету при цьому буде різною, починаючи від прозорого слизу до гнійного вмісту з зеленуватим або жовтуватим відтінком. Якщо спостерігається сильна закладеність носа, слизові виділення можуть бути зовсім відсутніми. Паралельно з цим у пацієнта підвищується температура тіла. Як правило, її показник становить близько 375 градуса. У дітей температура тіла може підвищуватися до 38 градусів і більше. При хронічній формі гаймориту, як правило, температура знаходиться в межах норми. Інші симптоми, які вказують на захворювання:
  • Поганий апетит.
  • Порушення сну.
  • Погіршення пам'яті.
  • Нездужання і загальна слабкість.
  • Закладеність носа.
  • Утруднене дихання.
  • Тиск в області перенісся, яке посилюється при нахилах голови.
  • Озноб.
  • Напади кашлю.
  • Хронічний риніт, ринофарингіт, тонзиліт.
  • Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів
    Всі вищеописані симптоми можуть ставитися як до хронічного, так і до гострого гаймориту. Характерні особливості загострень при хронічній формі захворювання включають в себе:
  • Неефективність консервативного лікування і хронічний риніт.
  • Головні болі.
  • Хворобливість в області очниць.
  • Кон'юнктивіт.
  • Хронічний кашель, коли стікає по стінках горла гнійний секрет, дратуючи при цьому слизову гортані.
  • Якщо вчасно не зробити рентген пазух носа при гаймориті, то це може спровокувати розвиток серйозного ускладнення - захворювання менінгіт. У таких ситуаціях до головних симптомів приєднуються і вторинні ознаки менингеальной інфекції.

    Методи діагностики

    Діагностика цього захворювання, передусім, передбачає фізикальний огляд хворого, вивчення клінічного анамнезу та скарг одночасно із взяттям для аналізів сечі і крові. Крім цього, при гаймориті роблять рентген у фронтальній і бічній проекції. При необхідності також фахівці направляють пацієнта на МРТ-дослідження, щоб пошарово вивчити тканини пазухи. Але зазвичай рентгена пазух гаймориту цілком достатньо, щоб поставити остаточний діагноз. Після цього також виявляються головні причини та визначаються можливі наявні ускладнення.
    Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів
    Можна відразу зрозуміти, як на рентгені виглядає гайморит, в результаті чого ставиться остаточний діагноз. Єдиний мінус такого методу полягає у відсутності можливості точної видимості і диференціації гнійного вмісту від слизового компонента. Говорячи про те, якою рентген роблять при гаймориті, слід зазначити, що знімки робляться в двох головних проекціях: фронтальної та бокової. Якщо будуть виявлені кола в пазухах, то це може говорити про кістозних компонентах або новоутвореннях. На фото нижче можна побачити затемнення пазух при гаймориті.
    Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів
    Відповідаючи на питання про те, як часто можна робити рентген при гаймориті, зазначимо, що точної відповіді тут не буде. У деяких випадках доводиться вдаватися до цієї процедури кілька разів на місяць.

    Особливості лікування

    Лікування гаймориту може призначити тільки фахівець, провівши ретельне обстеження пацієнта. Як правило, принципи схеми терапії запалення гайморових пазухов ґрунтуються на двох типах: хірургічне та консервативне лікування.

    Медикаментозна терапія

    Консервативний метод терапії спрямований на попередження появи гнійного вмісту в гайморових пазухах. Основними препаратами, які фахівець може прописати для лікування гаймориту, є наступні:
  • Антибіотики: "Супракс", "Амоксиклав", "Цефтріаксон", "Аугментин", "Цефотаксим".
  • Десенсибілізуючі засоби: "Супрастин", "Лоратадин".
  • Збагачені біодобавки і різні вітаміни: "Супрадін", "Вітрум", "Мір", "Алфавіт."
  • Знеболюючі медикаменти: "Ібупрофен", "Нурофен", "Кетопрофен", "Мить".
  • Беручи до уваги той факт, що при гаймориті досить рідко підвищується температура, додаткові препарати для зниження спека не призначаються. З цим добре можуть впоратися засоби, виготовлені на основі ібупрофену або парацетамолу. Всі медикаменти системного впливу в комплексі здатні запобігти перебіг запалення, створити імунний захист, а також посприяти якнайшвидшому одужанню пацієнта. Крім цього, для лікування гаймориту можуть бути призначені препарати місцевого застосування:
  • Спеціальні антибактеріальні краплі для боротьби з гайморитом: "Полидекса", "Биопарокс", "Изофра".
  • Судинозвужувальні протинабрякові краплі: "Оксиметазолін", "Нафтизин", "Галазолін".
  • Препарати для частого промивання носа: "Салін", "Аквамаріс", "Долфін".
  • При неефективності консервативного методу лікування фахівець може призначити пункцію, яка являє собою прокол носових пазух.
    Гайморит на рентгені: основні ознаки хвороби, особливості лікування, рекомендації лікарів

    Хірургічне втручання

    Якщо спостерігається вже тривалий перебіг захворювання, була забезпечена неправильна терапія або ж запальний процес розвивається дуже стрімко, то це є причиною проведення операцій. Така операція передбачає взяття пункції, яка являє собою прокол стінок порожнини носа з метою санації слизових оболонок і евакуації гнійного вмісту. Як правило, пункція пазухи проводиться під місцевою анестезією, однак, незважаючи на знеболення, пацієнт може відчувати неприємні відчуття. В якості анестетика в такому випадку використовується розчин лідокаїну. Прокол робиться по нижньому краю носового ходу, після чого до голці приєднується шприц, який висмоктує всі патологічний вміст з порожнини носа назовні. Після такої процедури проводиться промивання за допомогою антисептиків і знешкоджуючих засобів. Після закінчення такої хірургічної операції відразу нормалізується дихання, у пацієнта відзначається позитивна динаміка щодо загального самопочуття. Після цього може бути також призначена спеціальна медикаментозна терапія, яка спрямована на попередження можливих ускладнень.

    Рекомендації фахівців

    Будь-яке захворювання, яке зачіпає щелепні кістки, викликається запаленням і скупченням гнійного вмісту, несе особливу небезпеку для здоров'я і життя пацієнта. Коли гній виходить за межі локації, то це може призвести до ураження центральної нервової системи та головного мозку. Тому фахівці рекомендують своєчасно і адекватно лікувати нежить, простудні захворювання, а також постійно підтримувати свою імунну систему.
    5