» » Антибіотики резерву та їх застосування

Антибіотики резерву та їх застосування

Раціональний вибір антибіотика – це завдання лікаря. У зв'язку із зростаючою стійкістю збудників різних патологій до антибактеріальних засобів медикам доводиться все частіше використовувати в повсякденній практиці антибіотики резерву. Це препарати, до яких не виробилися у мікроорганізмів лікарсько-стійкі штами. Однак вони більш токсичні і до них досить швидко розвивається стійкість бактерій.

Загальна інформація

Антибіотики представляють собою речовина, отримане природних, синтетичних або напівсинтетичним шляхом, здатне знищувати різні мікроорганізми. Як лікарський засіб їх стали використовувати з минулого століття. Відомі наступні групи антибіотиків: бета-лактами, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди, фторхінолони, линкозамиды та глікопептиди. Вони надають бактеріостатичну і бактерицидну дія.


Групи антибактеріальних препаратів, сформованих ВООЗ

Всесвітньою організацією охорони здоров'я всі антибактеріальні засоби розділені на три групи і даються рекомендації про те, коли їх застосовувати. Це зроблено для того, щоб:
  • стримувати антимікробну резистентність;
  • оптимізувати лікування інфекційних патологій;
  • зберегти антибіотики, включені до резерву, для лікування інфекцій, які викликані полірезистентними збудниками.
  • Розглянемо більш докладно:
  • У другу групу включені медикаменти, рекомендовані в якості антибіотиків резерву і вибору для лікування деяких інфекцій. Використання препаратів цієї групи збільшує ризик виникнення резистентності. Тому застосування Ципрофлоксацину для лікування неускладнених інфекцій, наприклад, циститу або бактеріального бронхіту, повинно бути обмежено. В іншому випадку зростає ризик подальшого розвитку стійкості до антибіотика.
  • У третю групу входить «Колістин» і деякі медикаменти з групи цефалоспоринів. Ці препарати називають резервними або «останнього ряду». Вони показані для застосування при серйозних і тяжких інфекціях, коли інші варіанти терапії не дали ефекту.
  • Антибіотики резерву та їх застосування
    Такий підхід до використання антибактеріальних засобів дозволяє:


  • розумно і раціонально застосовувати антибіотики;
  • підвищити ефективність терапії;
  • знизити темпи розвитку стійкості до них.
  • Практичне значення антибіотиків, включених у резерв

    У період використання цих коштів існує велика ймовірність розвитку стійкості мікробів до них. Особливо швидко вона розвивається до таких медикаментів, як:
  • «Рифампіцин»;
  • «Олеандоміцин»;
  • «Стрептоміцин».
  • Антибіотики резерву та їх застосування
    Повільніше до «Левоміцетину» та препаратів групи пеніцилінів і тетрациклінів. Досить рідко до полимиксинам. Крім того, існує перехресна стійкість, причому, вона відноситься не тільки до використовуваного засобу, а також і до медикаментів, подібним з ним за будовою молекули. Ризик виникнення стійкості мінімальний при дотриманні наступних правил:
  • раціонального призначення;
  • оптимально підібраної дози;
  • тривалість прийому відповідає тяжкості патології;
  • адекватна комбінація антибактеріальних засобів.
  • У разі виникнення стійкості до основного антибіотика його міняють на резервний.

    Препарат «Колістин»

    Це антибіотик «останнього резерву», він показаний у тому разі, коли інші антибактеріальні засоби не надають ефекту. Перед застосуванням «Колістіна» виявляється патогенна бактерія і здійснюється її тестування на наявність чутливості до антибіотика. Належить препарат до групи полимиксинов, а по хімічній структурі є циклічним поліпептидом. Активна речовина – натрію колистиметат. Його бактерицидна дія спрямована на грамнегативні мікроорганізми. Він порушує функції зовнішньої і цитоплазматичної мембрани, а також змінює її структуру. При прийомі всередину ліки практично не всмоктується в ШКТ, виводиться через кишечник. Використовується в наступних лікарських формах:
  • Порошок для приготування розчину для інгаляцій – показаний для лікування хвороб дихальних шляхів інфекційної природи,
  • Таблетки – лікування і профілактика інфекцій ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
  • Антибіотики резерву та їх застосування
    Антибіотик резерву «Колістин» працює при хворобах, спричинених чутливими до його активної речовини мікроорганізмами. Доведена його висока ефективність при муковісцидозі. На практиці препарат рідко застосовують для лікування інфекцій. Одним з небажаних явищ є нефротоксичність, тобто токсичну дію на нирки, викликає їх поразка при призначенні індивідам з порушенням функції нирок і пошкодженої слизової кишечника.

    Особливості застосування антибіотиків, включених у резерв

    Антибіотики групи резерву за одним або кількома властивостями поступаються основним, тобто вони мають:
  • швидким розвитком резистентності до них мікробів;
  • малою активністю;
  • великою кількістю небажаних явищ.
  • У зв'язку з вищевикладеним вони показані при непереносимості або при стійкості мікроорганізмів до основної групи антибіотиків.
    Антибіотики резерву та їх застосування
    Для впливу на стійкі штами мікроорганізмів доктора рекомендують наступні медикаменти резерву:
  • Макроліди – «Олеандоміцин», «Еритроміцин».
  • Комбіновані – «Адимицин», «Сигмамицин», «Олететрин», «Тетраолеан».
  • Антимікробні препарати, включені до групи резерву, що застосовуються у лікарській практиці

    Нижче наведено невеликий перелік антибіотиків резерву.
  • «Тетрациклін» призначається у поодиноких випадках, так як до нього досить швидко розвивається стійкість мікробів. Тому він і належить до групи резерву і показаний, коли інші антибіотики неефективні. Фармацевтичною промисловістю випускаються і зовнішні, і внутрішні лікарські форми «Еритроміцину». Застосовують його при патологічних станах, викликаних стафілококом.
  • «Левоміцетин» відноситься до резервних засобів у зв'язку з серйозними небажаними реакціями – гранулоцитопенией, ретикулоцитопенией, апластичною анемією, що закінчується летальним результатом. Таким чином, прийом цього антибіотика вимагає регулярного контролю за станом кровотворної системи. Для зменшення негативного впливу його призначають на короткий курс терапії. Повторний прийом «Левоміцетину» не рекомендується. Застосовується він для лікування черевного тифу, бруцельозу і тільки при неефективному лікуванні іншими антибактеріальними препаратами.
  • «Гентаміцин», «Мономіцин», «Канаміцин», «Неоміцин» – препарати аміноглікозидної групи, що володіють сильною токсичністю. Їх прийом здійснюється під суворим контролем лікаря і при виключення протипоказань до використання у кожного конкретного індивіда.
    Антибіотики резерву та їх застосування
    Найбільш часто для боротьби з гнійною інфекцією призначають «Гентаміцин». Медикамент «Мономіцин дозволений тільки для лікування шкірного лейшманіозу.
  • «Ванкоміцин» володіє найсильнішою ототоксичність.
  • Антибіотики резерву: список

    До антибіотиків, включених до групи резерву, належать такі препарати. Вони застосовуються тільки в умовах стаціонару:

  • «Амікацин»;
  • «Цефтазидим»;
  • «Ципрофлоксацин»;
  • «Цефепім»;
  • «Іміпенем»;
  • «Миропенем»;
  • «Ванкоміцин»;
  • «Рифампіцин»;
  • «Амфотерицин B».
  • Антибіотики, що застосовуються для лікування циститу

    Препаратами вибору для лікування цього захворювання є фторхінолони наступних поколінь:
  • третього – «Спарфлоксацин», «Левофлоксацин»;
  • четвертого – «Моксифлоксацин».
  • Ці ліки мають високу проникаючу здатність і створюють в тканинах досить велику концентрацію. Застосовують їх раз на добу, так як фторхінолонові антибактеріальні засоби мають тривалий період напіввиведення. Призначають медикаменти в максимально допустимої добової дози. Зважаючи на широке розповсюдження в амбулаторній практиці фторхінолонів, спостерігається зростання резистентності до них збудників сечової інфекції.
    Антибіотики резерву та їх застосування
    При наявних протипоказання до прийому антибіотиків цієї групи або отримання даних про резистентності доктор коригує лікування і рекомендує препарати другого ряду з групи макролідів або тетрациклінів, тобто антибіотиків резерву. При циститі у лікарняних умовах тривалість курсового лікування становить від десяти до чотирнадцяти днів. В деяких випадках з групи резерву призначають «Меропенем», що відноситься до карбапенемів. Результат терапії оцінюють по бактеріологічному посіву урини, а також нормалізації рівня білих кров'яних тілець в сечі.

    Антибіотики при грипі та ГРВІ

    Чи можна приймати антибіотики резерву при респіраторних інфекціях? Антибактеріальні медикаменти лікуючий лікар рекомендує при грипі, ГРВІ після виявлення перших симптомів пневмонії, гаймориту, ангіни тощо Група пеніцилінів призначається при відсутності алергічної реакції на них. При стійкості до пеніцилінів перевагу віддають фторхінолонів, а це вже препарати резерву. Їх прийом заборонений дітям, вагітним і годуючим жінкам. Цефалоспорини рекомендують при різних патологіях дихальної системи. Для терапії ускладнень ГРВІ препарати вибору – це макроліди, які також є препаратами резерву. Антибіотики при ГРВІ повинні призначатися тільки при:
  • Погіршення стану хворого.
  • Приєднання бактеріальної інфекції.
  • Появі гнійних виділень.
  • Високій температурі, яка тримається більше трьох діб.
  • Антибіотики резерву та їх застосування
    З метою оптимального підбору відповідного антибіотика роблять антимікробний посів.

    Висновок

    Для того щоб попередити розвиток стійких форм бактерій, необхідна зміна широко використовуваних антибактеріальних засобів новими, рідко вживаними і нещодавно створеними. Такі медикаменти отримали назву антибіотики резерву. Одна з найважливіших завдань – це створення нових ліків з вираженим виборчим дією, які володіли б активністю відносно стійких форм мікробів і мали мінімум негативних впливів на організм індивіда.
    24