» » Трансляціонна медицина: поняття та історія появи

Трансляціонна медицина: поняття та історія появи

Трансляціонна медицина – це відносно нове, активно розвивається міждисциплінарний напрямок, покликаний зблизити фундаментальні напрацювання в галузі біотехнологій і практичну медицину. Однією з її пріоритетних завдань є розробка та впровадження високоефективних лікувальних та діагностичних технологій.

Що таке трансляционная медицина?

Трансляціонна медицина: поняття та історія появи
Більшість значущих відкриттів в науці останніх десятиліть пов'язана з молекулярною і клітинною біологією і її застосуванням у медичних цілях. Доказом тому служать теми Нобелівських премій в галузі природничих наук. Можна сказати, що зараз відбувається революція в розумінні будови і функціонування живих систем. Накопичено величезний обсяг інформації в молекулярній генетиці, аналізі білків і низькомолекулярних метаболічних профілів клітин. Дані фундаментальні дослідження дозволяють з'ясувати причину захворювань на «тонкому» молекулярному і клітинному рівні. Однак істотним недоліком сучасної медицини є те, що існує великий розрив між розумінням причин патологій і способом їх лікування. Впровадження прогресивних методів в клінічну практику відбувається із затримкою у кілька років. У багатьох випадках нові наукові відкриття і зовсім залишаються незатребуваними в охороні здоров'я.

Це обумовлено не тільки необхідністю проведення тривалих клінічних випробувань нових препаратів для отримання дозволу на їх використання, але й суттєвою різницею між професійними компетенціями вченого-експериментатора і лікаря-клініциста. Тимчасові витрати не дозволяють першим займатися впровадженням, а другим – освоїти новий обсяг знань. Трансляціонна медицина покликана усунути цю невідповідність шляхом переносу («трансляції») фундаментальних досягнень у практичні технології та методи.

Історія появи

Трансляціонна медицина: поняття та історія появи
Поняття «трансляційні дослідження» з'явилося в 1986 році. Воно використовувалося стосовно до тих розробок, які допомагали практичного використання нових наукових досягнень (профілактика хвороб, їх діагностика, терапія та реабілітаційні технології). Ця галузь людської діяльності зовсім молода. Ще в 1993 р. у науковій пошукової платформі WoS було опубліковано 5 робіт, присвячених даній темі. У 2011 році їх вже налічувалося близько півтори тисячі. Починаючи з 2000 року в різних країнах (у тому числі і в Росії) стали з'являтися державні інститути трансляційної медицини. Випускаються нові спеціалізовані журнали, призначені для обміну ідеями між дослідниками в області фундаментальної медицини і практикуючими лікарями, а у вищих медичних навчальних закладах для студентів введені відповідні курси.

Цілі і завдання

Основною метою трансляційної медицини є застосування наукових відкриттів у клінічних випробуваннях або дослідженнях. Результатом такої діяльності має стати підвищення ефективності лікування патологій. До більш вузьких завдань відносяться:
  • клінічне дослідження нових лікарських препаратів;
  • координація роботи науково-дослідних установ;
  • збільшення масштабів фундаментальних досліджень;
  • залучення фінансової підтримки з боку держави та інших інвесторів;
  • пошук способів підвищення ефективності, вже застосовуються на практиці, препаратів;
  • перегляд правових та етичних норм в медицині;
  • просування нових технологій на фармацевтичний ринок.
  • Фармацевтика

    Трансляціонна медицина: поняття та історія появи
    Фармація і трансляционная медицина тісно пов'язані між собою. Всі лікарські засоби проходять обов'язкову апробацію у доклінічних (досліди на тваринах) і клінічних умовах. Цей етап дуже тривалий. Чим швидше і ефективніше будуть проводитися дані розробки, тим швидше хворі зможуть отримати доступ до сучасних технологій лікування. Однак ця проблема вимагає спеціального підходу. В історії медицини чимало випадків, коли поспішне впровадження ліків призводило до катастрофічних наслідків. Наприклад, прийом седативного препарату "Талідомід" у вагітних в ряді країн світу став причиною появи 8-12 тис. дітей з вродженими каліцтвами.

    Фази

    Трансляціонна медицина: поняття та історія появи
    У відповідності з основними завданнями трансляційної медицини можна виділити 3 фази трансляційних досліджень:
  • Клінічні випробування інвазивних і неінвазивних методів діагностики і лікування з залученням людей, переклад фундаментальних розробок в практику в контрольованих умовах. Аналіз ефективності та безпеки. Пошук молекулярних маркерів.
  • Використання напрацювання у реальних соціальних умовах з метою оцінки можливості її широкого застосування.
  • Впровадження нової технології в систему охорони здоров'я. Визнання результатів громадськістю.
  • Біологічні маркери

    Трансляціонна медицина: поняття та історія появи
    Одним з ключових моментів розробки нових високоефективних ліків є пошук специфічних біомаркерів, які допомагають вибрати найбільш підходящий спосіб терапії для конкретного хворого. Під системою біомаркерів розуміють сукупність показників, які характеризують взаємодію людського організму з хімічними, біологічними, фізичними та іншими факторами.
    Простіше кажучи, вони допомагають оцінити механізм дії того чи іншого речовини. Це здійснюється за допомогою моніторингу: спостереження і реєстрації ефектів, що виникають після введення ліків в організм людини. Дана технологія дозволяє виявити людей з підвищеним ризиком виникнення захворювань і скоротити розрив між теоретичним і практичним розділом медичної науки.

    Інститути і центри

    Перший центр трансляційної медицини був організований у США в 2005 р. (ITMAT). В даний час він поєднує велику кількість медичних установ, включає понад 800 активних членів і займається розробкою близько 100000 програм, що фінансуються Департаментом охорони здоров'я США. На сьогоднішній день у Сполучених штатах практично при кожному великому університеті існують подібні центри. На розробки в цій сфері науки держава виділяє мільярди доларів. Аналогічні установи існують і в Європі, а у Фінляндії працює грантова програма для фінансування досліджень в області молекулярних технологій.

    Становище в Росії

    Трансляціонна медицина: поняття та історія появи
    У Росії розвиток інновацій в медицині стримується низьким технічним рівнем виробництва фармацевтичних засобів, відсутністю необхідної кількості висококваліфікованих фахівців і великих фармацевтичних компаній, які можуть проводити таку роботу. Фармпідприємства зараз займаються в основному випуском ліків на основі базових сполук, які імпортуються із Китаю і Індії. У 2016 р. за наказом Федерального агентства наукових організацій був створений «Федеральний дослідницький центр фундаментальної і трансляційної медицини». Його організували на базі чотирьох науково-дослідних організацій (НИИЭКМ, НИИМББ, НДІ біохімії, ИММППМ). Метою даного закладу є реалізація державних наукових програм у галузі біотехнологій та освітня діяльність. При Першому Московському державному медичному університеті ім. Сеченова також функціонує освітній департамент інституту фармації і трансляційної медицини, здійснює взаємодію організацій в галузі фундаментальних розробок та фармацевтичною промисловістю.
    130